(no subject)

Богдан Куценко

Коли нарешті все це відцвіте
ти видихнеш і скажеш ну нарешті
твій друг тепер живе у будапешті
і шле вітання тихе і просте
і береги дунаю і дунай
і гори на блакитнім горизонті
і парус десь як ніби в гелеспонті
живе тепер і дивиться в пролив
і безліч інших іноземних див

коли нарешті все це відцвіте
і я із ним і все моє навколо
залишиться лиш ром і кока кола
а ще напевне лишиться бурбон
і хтось його відкупорить либонь
і хтось вдихне зі склянки запах диму
так море що вдихають пілігрими
живе у них ще довго між долонь

коли нарешті висохне трава
і листя пожовтіє на узбіччях
коли на зміну літу прийде відчай
коли важка на руки голова
впаде і пригадає всі дива
впаде і пригадає запах квітів
і шкіри присмак та в якім столітті
і з ким не пригадається ніяк