Цінувати момент / Гуй інь

[treumer]

Оригинал взят у maksymus в Цінувати момент / Гуй інь

 

Цар У-ван послав одного чоловіка, щоб той слідкував за державою Інь. Коли той повернувся, він сказав у своїй доповіді: «Інь у стані смути!» У-ван спитав: «До якої межі там дійшла смута?» Той відповів: «Лизоблюди та шахраї взяли гору над чесними». У-ван сказав: «Ще зарано», і знову послав його. Коли той повернувся з доповіддю, повідомив: «Смута посилюється». У-ван спитав: «До чого дійшло тепер?» Той відповідав: «Мудрі виїжджають і втікають». У-ван сказав: «Ще зарано», і знову послав його, а коли той повернувся і доповів: «Смута ще поглибилася», поцікавився: «До якої ж міри?» Той сказав: «Народ не сміє скаржитися й жалітися». У-ван сказав: «Он воно як! Піду розповім Тай-гуну!» Тай-гун на все це сказав: «Коли лизоблюди та шахраї беруть гору над чесними й прямими — це біда. Коли мудрі покидають двір — це трагедія. Але коли простий народ не сміє скаржитися й жалітися — це катастрофа. Значить, смута досягла межі й гірше вже бути не може!»

Весни й осені пана Люя (Люй Бувей. «Люйши чуньцю», III ст. до н. е.)