Юрко Іздрик
Числа листопада котяться гравієм,
траскають вікна в календарі.
Задум миршавіє, лезо іржавіє.
Дім на горі.
Числа листопада падають попелом,
десь догорає останній листок.
Сковане спокоєм дерево опію.
Цукор. Пісок
Числа листопада всі перемножено.
Дати в'язкі і липкі, мов кагор.
Ранок стриножений, вечір стривожений.
І — коридор.
Числа листопада вписано в цінники,
в кожну лінійку, шкалу, циферблат.
Тільки настінні вмирають годинники.
Бо листопад.
Числа листопада котяться гравієм,
траскають вікна в календарі.
Задум миршавіє, лезо іржавіє.
Дім на горі.
Числа листопада падають попелом,
десь догорає останній листок.
Сковане спокоєм дерево опію.
Цукор. Пісок
Числа листопада всі перемножено.
Дати в'язкі і липкі, мов кагор.
Ранок стриножений, вечір стривожений.
І — коридор.
Числа листопада вписано в цінники,
в кожну лінійку, шкалу, циферблат.
Тільки настінні вмирають годинники.
Бо листопад.
Tags: