treumer: (Default)
([personal profile] treumer Oct. 26th, 2021 10:20 pm)
Юлія Мусаковська

А буває: виштовхуєш себе у морозяний ранок,
у суворий, до краю переповнений розклад —
і дорогою кожен погляд, як скальпель, ранить,
кожне зустрічне слово — немов по живому розтин.
Нависають дерева, неначе забуті міські пророки,
перегукуються зі сну прибиральники комунальні,
і не дуже розумний годинник перелічує кроки,
сповіщаючи те, що й без нього чудово знали.
На пташиному радіо незабаром кінець журбі.
Очі, вуха розтулиш, як пелюстки сонцю назустріч,
щоб за ним обертатись, а насправді своє робити,
йти по холоду ледве одягненим і роззутим.
Найвагоміше трапиться там, де його не побачиш.
Тихий хрускіт — це щось безупинно собі росте.
Через тріщину в кризі виборсається мати-й-мачуха
із упертістю жінки, яка
скляну пробиває стелю
This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting
.

Profile

treumer: (Default)
Klodius

Most Popular Tags

Powered by Dreamwidth Studios

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags