(no subject)

[treumer]

Богдан Куценко

усі царі прийдуть до тебе в дім
твоїх дверей торкаються їх пальці
і концентричні ламані кружальця
відбитків їх залишаться дверям
сусіди що вклоняються ябрям
в догоду німцю на своїм престолі

і ми
що кажем січень і до столу
сідаємо у перелам зими
про ластівку весняну як і ми
щедрівники співають у під'їзді
із виглядом непроханих туристів
і терпкістю незрілої хурми

цапи чорти коти жінки і діти
згадай усіх коли разом у літі
згадай як ви махали трударям
упевнено дивилися морям
життєвих див в ікласті їхні пащі

все точно мало статися на краще
тепер на краще ви усі чужі
і прощення іржавії ножі
кидаєте не дивитесь під ноги
і сніг вкриває бутафорські роги

чортів і цапа і лоби царів
вже не любов і точно вже не гнів
бруківка сніг щедрівники машини
лунає пісня туляться крижини
мовчання чорна хлюпає вода

напружено символізує січень
і усмішки удавані з обличчя
потреба зняти викликає біль
мовчи і стій не докладай зусиль
ані до правди ані до пробачень

мовчи і стій удавано ледачо
мовчи в обличчя до спини мовчи
на все у світі сотня є причин
причин лише в минулого немає
воно минуло ось воно
минає

мовчи мовчи мовчи
мовчи мовчи