(no subject)

[treumer]

Юр Іздрик

упасти легше ніж встояти
загинути легше ніж вистояти
бо їсть сарана поїдом
усе що схоже на листя
а кожен листок – обличчя
а кожна пошесть як хмара
виходять із потойбіччя
парами злочин і кара
бо листя помпує кисень
а пошесть – чуму і холеру
і в'яне і жовкне листя
пергаментом і папером
і сохнуть плоди і зерна
неначе букви і знаки
бо доля зерна мізерна
і топчуть його солдати
не бути легше ніж бути
не знати краще ніж знати
ніщо неможливо забути
ніде неможливо сховатись
усі ці слова зайві
увесь цей крик до нічого
і згасло давно сяйво
надії на доброго бога
і тільки дивується сліпо
відрубана голова
як вперто вертається літо
як стійко росте трава